Заходи щодо профілактики насильства спрямовані на попередження випадків різних видів насильства до дітей та зменшення негативних факторів та обставин по причині яких може трапитися насильство.
Роботу щодо профілактики насильства слід здійснювати за наступними орієнтовними напрямками.
1. «Правовий всеобуч» для учнів і батьків зокрема:
- ознайомлення батьків з нормативно-правовими актами, які регламентують батьківські обов’язки та відповідальність за їх невиконання;
- ознайомлення батьків та учнів про відповідальність за скоєння насильства стосовно дитини;
- проведення анонімного опитування серед учнів та їх батьків з метою визначення проблеми насильства;
- відстеження ситуації на ігрових майданчиках і місцях дитячого спілкування, в неблагополучних сім’ях.
- проведення засідань батьківського всеобучу з проблем сімейного виховання;
- проведення інструктажів для учнів щодо дій у випадках здійснення насильства.
10 кроків уникнення шкільного насильства:
1) використання опитувальника, щоб визначить проблему;
2) розробити чіткі та зрозумілі стандарти поведінки;
3) відкрито оголосити про них і послідовно впроваджувати;
4) відстежуйте ситуацію на ігрових майданчиках і місцях дитячого спілкування;
5) за можливістю встановити у цих місцях відеокамери: агресори мають знати, що їхнє насильство завжди може бути доведено;
6) давати дітям можливість обговорювати насильство;
7) не можна недооцінювати навмисні образливі дії;
8) коли неприємні випадки, зрештою, трапляються, забезпечуйте контакти між батьками жертви та образника;
9) неодмінно втручатися у випадку вияву насильства;
10) забезпечуйте підтримку і захист жертв.
Типи профілактики:
І. Первинна профілактика:
Інформованість суспільства про проблему.
Соціально-економічна підтримка сім'ї.
Програми з соціальної охорони здоров'я.
Робота з суспільними організаціями і молодіжними центрами.
Якісна медична допомога вагітним, матерям, новонародженим, дітям.
Пропаганда позитивного материнства і батьківства.
Пропаганда ненасильства, включаючи шкільні заходи.
ІІ. Вторинна профілактика:
Виявлення сімей високого ризику.
Пропаганда ненасильства (сім'я, школи, ЗМІ).
Аналіз законодавства, виявлення недоліків і проблем регулювання законодавства.
Створення міжвідомчої системи попередження насильства в сім'ї (міжвідомчі комісії; органи охорони здоров'я і соціального розвитку; правоохоронні органи; органи освіти; РАГС; органи опіки і піклування; суспільні організації і молодіжні центри).
ІІІ. Третинна профілактика:
Рання діагностика і кваліфікація.
Реабілітація постраждалих від насильства
Міжвідомче співробітництво, включаючи медичну, соціальну допомогу, юридичне, психологічне, інформаційне консультування тощо.
Підготовка кадрів в системі правоохоронних органів, соціального захисту, освіти, охорони здоров'я тощо.
Розробка статистичних форм, збір статистичної інформації.
Розробка пропозицій про внесення змін до законодавства.
Розробка і проведення освітніх програм.
Підбиваючи підсумок вищевикладеного, ми насамперед повинні пам’ятати головне - дитина поступово звикає до насильства і починає вважати його нормальним явищем. Як правило, у таких дітей низька самооцінка, вони недостатньо соціальні, тому у таких дітей набагато більше шансів опинитися серед наркоманів або злочинців.
Турбуючись про контроль над насильством, ми тим самим забезпечуємо краще майбутнє для наших поколінь
Немає коментарів:
Дописати коментар